(0)
Puzzle English
English_Dom

Життя заради дітей: як не скалічити долю власної дитини

Заради дітей нам часто доводиться відмовлятися від успішної кар’єри, перспективного навчання, кохання чи нових стосунків, або й просто від звичайних зустрічей з друзями. Водночас, якщо ми потрапляємо в скрутну ситуацію, яка ламає нас із середини і ми втрачаємо землю під ногами, а безвихідь заливає душу чорним відчаєм і попереду лише пустка, то саме діти повертають нас до реального життя і допомагають відновити втрачені життєві сили. Заради їхнього щастя, сміху, щасливого і успішного майбутнього, доводиться знаходити сили, відкривати в собі нові можливості і йти далі, з подвійним натхненням вкладаючи все в їхнє виховання.

Але життя лише заради дітей, за умови якщо вони є цілковитим сенсом життя, не завжди означає їхнє щастя і може призвести до негативних результатів.

Самовіддана любов: зворотний бік медалі

З народженням дитини змінюється не лише спосіб і ритм життя, але й пріоритети. Те, що раніше ми вважали важливим і першочерговим, відступає на задній план, а всі щоденні проблеми втрачають свою актуальність. Кожен із батьків хоче дати своїй дитині все найкраще, оточити її добротою та позитивом, щоб дитина ні в чому не знала потреби, була щаслива і задоволена. Але якщо оточити дитину абсолютною і самовідданою любов’ю, надмірною увагою, потурати її примхам, шкодячи тим самому собі, власним інтересам та інтересам близьких, то недивно, що малюк може перетворитися в жорстокого і самозакоханого егоїста.

Балована дитина

Така людина не співчуває чужому болю чи стражданням, в житті її цікавлять лише матеріальні блага і власне благополуччя, яке дуже тісно пов’язане зі словом «гроші». І батькам у похилому віці не варто й розраховувати на допомогу та підтримку такої дитини. Більш того, в усіх своїх невдачах і помилках така людина буде винуватити лише батьків і далі продовжуватиме вимагати гроші, допомоги і піклування про себе. Щоб не стати заручником такої ситуації в майбутньому, психологи радять подбати, щоб у вашої дитини із раннього дитинства було коло власних обов’язків, які будуть йому до снаги і до того ж прививатимуть почуття відповідальності перед іншими. Також необхідно, щоб дитина дотримувалась субординації у спілкуванні з батьками і не виходила за межі дозволеного їй. І ці межі мають бути озвучені дитині також у досить ранньому віці.

Комплекс провини: як ламається доля

На очах дитини – все життя батьків: негаразди на роботі, сімейні чвари, непорозуміння в питаннях виховання дитини і багато-багато іншого. Часто дитина починає відчувати себе зобов’язаною батькам, якщо вона розуміє, що хтось із батьків жертвує кар’єрою заради неї, або навпаки хтось змушений додатково підробляти, або мати терпить насильство від батька, чи батько залишає сім’ю, або батьки просто жертвують власним часом заради своєї дитини. Це породжує навіть відчуття провини у дитини. Цей комплекс провини, на превеликий жаль, буде гнітити дитину протягом усього її життя і вона все життя відчуватиме це невиправдане відчуття вини.

Сварки батьків

І навіть якщо дитина виросте і стане успішною людиною, то це відчуття провини перед батьками завжди робитиме її нещасливою, і вона не зможе жити повним життям, і не отримуватиме від цього життя жодного задоволення. Щоб уникнути такого розвитку подій, психологи радять періодично забувати про те, що жінка – це лише мати. Навпаки, варто пам’ятати, що є й інші цікаві амплуа: дружини, привабливої жінки, цікавого співбесідника чи неперевершеного спеціаліста. Чим частіше кожен із батьків буде виходити за межі власного «батьківського» образу, дослуховуватись власних бажань і жити в гармонії з ними, тим краще буде для всієї сім’ї, а тим паче для дитини.

Прожити чуже життя: як цього уникнути

Більшість батьків розраховують на те, що дитина реалізує їх нездійснені плани і розтрощені обставинами мрії. Саме тому, найчастіше, батьки з раннього дитинства записують своїх дітей в різні спортивні секції, творчі студії, змушують танцювати чи відвідувати музичні школи, вступати до медичних вузів чи вивчати іноземні мови. А діти навіть не протестують. Проте, якщо дитина не йде на відкритий конфлікт з батьками, бо не бажає зіпсувати стосунків із ними, то вона в решті решт змушена буде прожити чуже життя і, на жаль, ніколи не знайде себе в цьому світі. Адже саме люблячі батьки лишили її цієї можливості, вирішивши за рахунок власної дитини реалізувати все, що не збулось.

Прожити життя батьків

Для того, щоб не прирікати власну дитину на невдоволення життям і собою, на постійні поневіряння і сумніви, варто дати їй право вибору. Самостійного вибору. І, навіть якщо ваша дитина зробить помилку, то це уже буде її помилка і її власна відповідальність. До того ж у неї не буде постійного бажання знайти винних у своїх невдачах, бо вибір зроблений нею. Можна приводити її на різні заняття і записувати в різноманітні секції та гуртки, але пояснювати вашу позицію і давати змогу вирішувати, хоче вона цього чи ні. Нехай ваша дитина сама вирішить, що їй більше подобається: займатися спортом чи вивчати мови, володіти музичним інструментом чи ходити до художньої студії. Нехай приймає власне рішення щодо того чим займатися, де вчитися і куди йти працювати. Дайте вашій дитині змогу спробувати все, що їй в той чи інший момент припаде до душі. В решті решт вона зупиниться на чомусь і саме це заняття буде приносити їй справжнє задоволення і ви також бачитимете результат від її діяльності.

Закладіть підвалини міцної сім’ї

Часто батьки зберігають свій шлюб і створюють ілюзію повноцінної і щасливої сім’ї саме заради дітей. Насправді ж, як тільки дитина виростає і починає самостійне життя, то цей замок із піску неймовірно швидко руйнується. Оскільки раніше батьків об’єднувало почуття любові до дитини, то після того, як улюблене чадо вилітає із гніздечка, батьків не пов’язує абсолютно нічого. Після цього батьки зазвичай розлучаються і продовжують жити кожен своїм життям, але й далі під одним дахом. І уже доросла дитина починає розуміти, що сім’я, якою вона пишалась, весь час жила обманом і трималась саме на цьому, а не на теплих почуттях, що все було фальшивим і несправжнім. Після такого відкриття, дитині складно буде навіть прийняти рішення щодо створення власної сім’ї, оскільки вона завчасно зневіриться у щирості почуттів свого партнера.

Розлучення

Для того, щоб у дитини назавжди лишилася в душі віра в справжні і щирі почуття й стосунки, батьки не повинні «берегти» сім’ю заради неї, тим паче, якщо між ними уже давно немає ні почуттів, ні відчуття взаємних зобов’язань одне перед одним, ні бажання вберегти свою половинку і розділити з нею все своє життя, з усіма його радощами і негараздами. Якщо ж у сім’ї все добре, то психологи радять батькам замислюватися над тими підвалинами у їхніх стосунках, які пов’язують їх, окрім дитини. Добре, якщо у батьків завжди будуть спільні інтереси, хобі, сімейні традиції тощо. Неодмінно, ви повинні любити і себе, і партнера, і дитину. Але любити щиро і без фанатизму. Тоді ваша підростаюча дитина буде набагато легше йти на серйозні стосунки і буде більше шансів, що вона виросте надійним партнером для когось у житті, який цінуватиме власну сім’ю.

Конфлікт почуттів і відчуття обов’язку

Є ще одна причина, яка заважає дитині мати особисте життя і створювати власну сім’ю – одинока мама. Якщо дитина розуміє, що вона є єдиним сенсом життя для своєї матері, її світлом серед постійного мороку буденності, бачить і приймає все те, що мати робить для її блага, то потім такій дитині дуже складно жити для себе. Така дитина боїться поранити материнські почуття, зробити їй боляче власним нерозумінням чи просто відсутністю. Тому діти одиноких матерів мало спілкуються з однолітками і рідко ходять на побачення, а ще рідше вони зважуються на серйозні стосунки. Дівчата в таких ситуаціях зазвичай народжують поза шлюбом й історія повторюється, створюючи майже безперервне коло.

Мамин синочок

Для того, щоб вирватися з такого кола і не зіпсувати життя власній дитині, одиноким матерям слід жити не лише заради обожнюваної ними дитини. Потрібно вчитися жити і без неї, привчати себе до думки, що діти ростуть і все в житті змінюється. Психологи радять більше часу присвячувати собі, зустрічатися з друзями, відвідувати різні заходи, подорожувати, вивчати щось нове й цікаве для себе, знайти собі хобі і однодумців у ньому, влаштовувати й власне особисте життя. Тоді дитина не буде боятися ревнощів з боку матері по відношенню до свого партнера, не боятиметься врешті решт і того, що у матері зникне сенс життя, якщо вона лишиться жити сама.

виховання дитини

Расскажи друзьям
English_Dom
Все материалы сайта защищены авторским правом. Копирование и видоизменение материалов сайта возможно только после письменного согласия администрации сайта.
Newfrog.com INT Newfrog.com INT
Puzzle English

Контакти

admin@keep-sane.com.ua

Залиште нам повідомлення